В Україні у кожного господаря, який себе поважає, в холодильнику знайдеться шмат сала. А господині можуть приготувати десятки найсмачніших страв із нього. Без сала не обходиться жодне торжество — це чудова закуска. Та найнаціональніший продукт має своє свято — День сала відзначається в Україні 27 серпня.
А скільки вже анекдотів про нього придумано! І все-таки, незважаючи на те, що сало – це наше все, батьківщиною його вважається Італія.
Сало в Україні — не просто їжа, а символ статку і предмет національної гордості.
Італійське лардо
Ще 3 000 років тому в Італії зі свинячого жиру готували лардо. Цю страву їли раби і легіонер, адже вона дуже калорійна і швидко насичує. Сало натирали морською сіллю, після чого укладали в корита з карарського мармуру де уже була приготовлена суміш із спеціальних прянощів. Сало визрівало шість місяців у винних льохах чи мармурових гротах.
Поступово з їжі бідняків лардо перетворилося на національний делікатес, що постачається на експорт.
Делікатес ченців
Святий Бенедикт, який заснував знаменитий однойменний орден, дозволяв послушникам монастиря їсти сало. Воно вважалося таким же корисним, як і свиняче м’ясо, оскільки було нерозривно пов’язане зі свинею «подібно до того, як вино зв’язується з виноградною лозою». Із сала також виготовлялися свічки, за допомогою яких ченці могли вечорами читати священні книгами.
Тож салу ми завдячуємо ще й середньовічними манускриптами.
Стратегічний запас
Інтерес до сала в Україні зріс у XVI столітті, коли почастішали набіги татар і турків із Османської імперії на слов’янські території. Оскільки іновірці відбирали всю худобу, українці почали розводити практично одних поросят. Адже, згідно з Кораном, свиняче м’ясо нечисте і заборонене до вживання. Популярність сала з кожним роком зростала. До того ж, воно чудово зберігалося.
Кмітливі українці натирали їм навіть інші продукти — щоб запах свинини налякав загарбників.
Найсмачніше сало
Наразі в Україні розводять 11 порід свиней вітчизняного і зарубіжного походження. У Полтаві є Інститут свинарства, у дворі якого стоїть пам’ятник свиноматці із поросятами. Вважається, що найсмачніше сало у свиней породи миргородська сальна. Її селекцією займалися протягом сотень років, і жодна з нещодавно виведених порід не може зрівнятися з нею за своїми якостями.
Особливість миргородського сала в тому, що воно тане в роті дуже м’яке, майже прозоре.
Слава салу!
— З 2008 року 23 січня у Полтаві відзначається День сала. У цей день можна скуштувати десятки страв із салом, у тому числі й такі екзотичні, як сало у шоколаді чи сало у шампанському.
— У місті Миргороді Полтавської області 5-16 жовтня 2011 року відбувся перший Український фестиваль свинини.
— Ярмарок-фестиваль «Верховинське сало» проходить у закарпатському районному центрі Міжгір’я.
—До Книги рекордів України потрапив бутерброд із сала, який був виготовлений у Дніпрі, — довжиною 12 м та вагою 90 кг. Проте восени 2007 року у Луцьку на фестивалі «З любов’ю до сала» було приготовлено 73-метровий бутерброд.
— У Львові відкрився перший в Україні музей сала, в колекції якого картини, фотографії, інсталяції і відеозаписи, присвячені цьому продукту. Музей має свій журнал і ресторан, в якому можна скуштувати експонати на смак. Серед творів мистецтва, що пропонуються для дегустації, — ніс Миколи Гоголя, груди Венери, губи Мерилін Монро…
Чи знаєте ви?
Виявляється, головні любителі сала живуть не в Україні, а в Данії! На другому місці – жителі Німеччини, на третьому – Франції. Україна посідає 14 місце. Перемога данців лише на перший погляд викликає подив. Ця країна займає сьоме місце у світі за поголів’ям свиней. Більшість м’яса йде на експорт, але й себе данці салом не обділяють.