Релігійні Свята

Мудрість Ярослава

Ярослав Мудрый, князь, святой, поитание

Дзвоном, хресною ходою і покладанням квітів до пам’ятника Ярослава Мудрого православна церква 5 березня вшановує пам’ять святого благовірного князя.

Князь Ярослав народився 978 р. Його батько – хреститель Русі князь Володимир, а мати – полоцька княжна Рогніда. Його ім’я пов’язують не лише з просвітництвом слов’ян, зміцненням дружніх міжнародних відносин, а й з об’єднанням слов’янського світу.

Молоді роки

Ще за життя князь Володимир, щоб уникнути братовбивчої війни, розділив землі між синами, дев’ятирічному Ярославу дістався Ростов. А після смерті свого старшого сина князь Володимир перевів Ярослава на князювання до Новгорода. Але Ярослав не був слухняним сином, 1014 року він відмовився платити данину Києву.

Володимир наказав готувати похід на Новгород, але не встиг здійснити свій план – 15 липня 1015 він раптово помер.

Ярослав Мудрый, Киевская Русь, государственность, святой
Вшанування благовірного князя Ярослава Мудрого почалося відразу після його смерті

Темні часи

Після смерті Володимира розпочалася жорстока міжусобна боротьба за київський престол. Старший син Святополк убив своїх братів Бориса та Гліба. Ярослав отримав звістку від своєї рідної сестри Предслави про наміри Святополка вбити його.

Тоді він разом із новгородцями та варягами виступив до Києва.

Біля Любеча після тримісячного протистояння Ярослав переміг Святополка, який утік до свого тестя, польського короля Болеслава Хороброго.

Але Святополк не змирився зі своєю поразкою, і в 1018 його військо разом з Болеславом вторглося в межі Русі і завоювало Київ.

Ярослав утік у Новгород, де знову зібрав військо і знову рушив до Києва. Вирішальна битва між братами відбулася на річці Альті у 1019 році. Святополк зазнав поразки.

Розквіт держави

Хоча Ярославу часто доводилося воювати, у зовнішній політиці він більше покладався на дипломатію та взаємовигідні відносини, ніж на зброю. Його час був епохою дипломатичних відносин з Європою.

Київська Русь досягла найвищої могутності, було збудовано безліч храмів.

На честь перемоги над половцями в 1036 Ярослав наказ збудувати чудовий кам’яний храм на честь святої Софії. За нього він створив першу бібліотеку.

З часу правління Ярослава «книжкова премудрість» міцно утвердилася як серед князів, а й серед простого люду. Він відкрив багато шкіл, де дітей навчали грамоти.

Великий київський князь, який отримав у нащадків прізвисько Мудрий, правив 35 років.

При ньому було складено перше зведення законів під назвою «Руська правда». Переживши на чотири роки свою дружину і два роки старшого сина Володимира, Ярослав помер 20 лютого (5 березня за новим стилем) 1054 року у Вишгороді на руках у сина Всеволода. Похований він у соборі Святої Софії, де й нині стоїть його саркофаг.

Вшанування благовірного князя Ярослава Мудрого почалося відразу після його смерті.

Ярослав Мудрый, Анна, королева Франции, Киевская Руси
Ганна була набагато освіченіша за чоловіка, читала і писала грецькою та латиною

Родинні зв’язки

За даними літопису дружиною Ярослава з 1019 року була Інгегерда (у хрещенні – Ірина), дочка короля Швеції Улофа III Шетконунга. Вона була дуже розумною і відіграла не останню роль як у розвитку міжнародних зв’язків, так і в релігійних питаннях, зокрема, заснувала перший у Києві жіночий монастир.

Ярослав Мудрий проводив активну політику міждинастичних шлюбів, тому діти роз’їхалися по всій Європі.

Наприклад, Всеволод одружився з грецькою царівною Іриною Мономах, від шлюбу з якою народився князь Володимир Мономах. Ізяслав одружився з сестрою польського короля Казимира I — Гертрудою.

Одна з дочок Ганна вийшла заміж за короля Франції Генріха I.

Вона була набагато освіченішою за чоловіка, читала і писала грецькою та знала латинь, тоді як сам Генріх I підписувався хрестиком.

Заповіт

Розділивши землі між синами, Ярослав залишив їм заповіт: «…Любіть один одного… Якщо  будете жити в любові між собою, то Бог буде з вами. Він підкорить вам усіх ворогів, і будете жити в мирі. Якщо ж будете ненавидіти один одного, сваритися, то і самі загинете, і погубите землю батьків і дідів ваших, яку вони придбали працею своєю великою».

Настя Іванцова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *