24 серпня в кінопрокат вийшов один із наймасштабніших українських фільмів – «Довбуш» Олеся Саніна. На допрем’єрному показі в Києві режисер розповів про те, як проходили зйомки і, що доводилося робити акторам.
З першого разу картину нам не вдалося додивитися до кінця, оскільки оголосили повітряну тривогу. Що ж, такі реалії нашого часу. Тому всі спустилися в бомбосховище, яке знаходиться на паркінгу ТЦ. Саме там журналісти поспілкувалися зі знімальною групою.
Про що фільм
Сюжет стрічки переносить глядача у далеке XVIII століття. У ці часи брати Олекса та Іван Довбуші стають опришками і прагнуть помсти панам за вбивство батьків. Але між Довбушами починається розбрат. Адже Іван прагне грошей, а Олекса – справедливості та волі для свого народу від панського гніту.
«Я не хочу тікати, я хочу жити. Я хочу жити тут, вільно, на своїй землі» – ці слова Олекси Довбуша у фільмі співзвучні з відчуттями українців сьогодні в умовах агресії росії.
Не помилився в виборі головних героїв
Олесь Санін сказав:
– Наші боги – це артисти в кадрі. Ми все робимо для того, щоби мить на екрані була реалістичною: герої люблять, зраджують, ненавидять, здійснюють подвиги…
Ми їх підпалювали, топили, вішали на хрестах, спускали в печери, розрубували на 12 частин… А головного героя заставляли доїти овець, доглядати за козами, робити сир, справно володіти зброєю.
І все це робилося для того, щоб гладяч повірив, що перед ним справжній Довбуш.
Коли ми приїжджали на нову локацію зйомок в Карпатах, місцеві одразу запитували: «Хто Довбуш?». Я показував на Стрельникова. Після чого ті казали: «Хай буде!». Я розумів, що не помилився в виборі головного героя.
Ще найважче
-Треба було навчити виконавців головних ролей володіти зброєю. Найважче довелося Сергію Стрельникову, оскільки йому потрібно було опанувати бартку, гостру вузьконосу сокиру з маленьким тупим обухом з довгим держаком, – розповів режисер.
-Для цього йому довелося два роки займатися у спортзалі. А виконавець ролі польського гусара Матеуш Косьцюкевич цілий рік навчався техніки фехтування, яка принципово відрізнялася від решти технік європейської школи.
Сам же Сергій вважає, що найважчим було вставати о п’ятій ранку:
-Олесь Санін вибирав найкрасивіші локації, а потім будив о п’ятій ранку, щоб я до семи вже був на вершині гори й мав ефектний вигляд у променях сонця.
Зустріч БЕШТа з Довбушем
Є у фільмі ще один цікавий персонаж, роль якого зіграв американський актор Лузер Тверськи, який спеціально приїхав в Україну на прем’єру стрічки «Довбуш». Він зіграв засновника хасидизму раббі Ісраеля бен Еліезера, більш відомого як «Бааль Шем Тов» («Володар Доброго Імені»), або скорочено БЕШТа.
Як казав Олесь Санін:
-Для багатьох глядачів буде великим відкриттям дізнатися про те, що є цілий єврейський епос про дружбу БЕШТа з Довбушем. Коли він проповідував, у нього в руках була люлька Довбуша». Зустріч БЕШТи та Довбуша – не вигадка, а факт. Це підтверджують історичні документи хасидів.
Жива легенда за життя
Виконавець головної ролі Стрельников так говорить про свого персонажа:
-Довбуш, був людиною, яка стала на захист своєї землі, боронила її від загарбників! Тяжкі часи народжують справжніх людей! Авжеж, він — герой! І мені теж потрібно було «змогти» втілити таку постать на екрані! Робота над такою стрічкою, вимагала від мене (і не тільки від мене, а й від усіх до неї причетних) часто просто надлюдської витримки!
Це, без перебільшення, найскладніша моя роль! А також — найцікавіша!
Ми намагалися зробити нашого Довбуша максимально живим і зрозумілим широкому колу глядачів унікальний персонаж, жива легенда за життя.
Два Довбуша – дві правди
Роль Івана зіграв Олексій Гнатковський. У фільмі він каже страшні, але реальні речі про те, що немає сенсу воювати за людей, які звикли бути рабами. Советnews поспілкувався з актором і дізнався, чому цей персонаж такий цікавий.
-Чим приваблює вас цей образ?
-Цей персонаж неоднозначний. Але для мене дуже цікавий. Він розчарувався в людях, справедливості. Готовий боротися за свій рідній краї, але він довго захищав людей і став цинічним.
Він також зрозумів, що людям не потрібні живі герої. Їм потрібні ті, хто за них буде воювати і вмирати.
А вони будуть продовжували жити звичайним життям. Погляньте, що зараз твориться у нас в країні. ресторани, кафе переповнені відвідувачами. Ці люди не хочуть брати на себе відповідальність, а хочуть делегувати її комусь. І раптом Іван розуміє , що він хоче жити і тому йде. Але любов до брата заставляє його повернутися и принести себе в жертву.
Це насправді для мене прототип Ісуса Христа, який з величезної любові іде на жертву. Пам’ятайте, коли він сказав: «Хай та чаша мине мене». Але потім: «Не моя воля, але твоя». Така сама історія Івана.
Дуже сучасний персонаж, який має жагу до життя. Але любов до свого краю, брата, родини, переважає її.
Контрнаступ на мозок і душу
– Є на ваш погляд у фільмі паралелі з сучасністю?
– Ми свідомі мітці, професіонали. Наш фільм не про сучасну війну. Наш фільм про перемогу над росією і «росіянином» в собі. Нам недостатньо тільки перемогти зброєю. В собі треба знищити все російське. Найперше потрібно спілкуватися українською, це важливо, адже мова – це зброя.
Мова і наш розум це теж захоплені території.
Нам важливий контрнаступ не тільки на окупованих територіях, але і на свій мозок та душу. Важливо, щоб наші діти росли і розмовляли українською. Мій син малий, йому 3 роки, він вже знає, що все російське –погано –мова, телебачення, пісні…
І так має бути у всіх українців. Інакше вся це боротьба даремна.
Цікави факти
- Над фільмом «Довбуш» розпочали роботу ще 2018 року. Процес переривався через карантинні обмеження, а потім через повномасштабне вторгнення росії.
- Бюджет стрічки – 120 млн грн.
- Над фільмом працювало 3000 осіб.
- Виготовлено понад 1000 костюмів.
- В найбільш масштабних сценах приймали участь 500 осіб, а одночасно в кадрі знаходились 50 каскадерів.
- Всі сукні княгині Яблуновської зроблені за кроєм 18 століття. вага кожної сукні 7-10 кг.
- Натурні зйомки проходили у Карпатах, Тернопільській області та у Києві. Зараз відбуваються допрем’єрні покази у різних містах України.
- Права на фільм «Довбуш» купили у 20 країнах світу.
Світлана Борисова