Усі прикмети останнього місяця літа пов’язані зі збиранням урожаю, завершенням городньо-польових робіт і передбаченням осінньої і зимової погоди.
А ви знали, що в серпні потрібно зібрати всі огірки, пригостити перехожих фруктами і зварити кисіль з ожини? А навіщо це робити ми вам розкажемо, а також про те, що можна, а що не можна робити в серпні.
Провісниця дощів
Свято Євдокії, або як ще її називають Авдотьї Огуречниці (Сіногнійки, Малинівки) припадає на 17 серпня. Воно присвячене Євдокії, православної святій, яка жила у IV столітті. Вона була почесною римлянкою, потрапила в полон до перського царя, де навернула у християнство багато жінок. За це її стратили.
Дорослі цього дня збирали огірки — вважалося, що після Авдотьї Огірочниці вони зростатимуть кривими. Дітлахи вирушали в ліс за дикою малиною, яку потім з неї сушили і варили варення.
Потрібно було прибрати з городу останню цибулю, часник і обов’язково вкласти в копиці сіно. Але робочий настрій могла зіпсувати погода: з цього дня починалися дрібні дощі, що мрячать, і сіно могло намокнути і згнити, тому його збирали і ховали одразу під дах.
У народі примовляли: «Авдотья Огірочниця сім дощів несе, Авдотья малинівка погожа – напередодні зими видасться пригожим, а якщо дощова, пасмурна – настане листопад сірий, сніговий і холодний».
Наливне на щастя
Яблучний Спас настає 19 серпня. Вранці всі вбираються і йдуть до церкви освячувати яблука, мед, різні фрукти. Вважалося, що якщо людина до свята постила, Бог виконає найзаповітніше її бажання. Після церкви можна було їсти яблука, виноград, стиглі смачні овочі.
Цього дня влаштовували ярмарки, масові гуляння, яблука продавали цілими возами, а господарі садів пригощали фруктами жебраків і хворих, інакше про них казали б, що вони дуже жадібні. Яблука сушили, пекли з ними пироги. Під час приготування молоді жінки надкушували їх, загадували бажання.
Літній захід сонця проводжали з піснями, у цей день сумували за літом, що минає.
З 20 серпня можна було розпочинати посів озимих, дивлячись у небо і милуватися журавлиними ключами, які летять на південь.
Якщо на Спас було сухо і прохолодно, чекайте на суху осінь, холодну зиму: «Прийшов Спас — тримай рукавички про запас».
День Стрибога
Так називали свято святого Мирона Вітрогона, яке відзначається 21 серпня. Він жив на острові Крит, був дуже позитивною людиною, творив добро і чудеса. Якось до нього у двір залізли злодії, замість того, щоб їх вигнати, він їм допоміг підняти на спину мішки з вкраденим зерном. Злодії засоромились від такої великодушності і покаялися, стали віруючими. Критяни дуже шанували Мирона, тому обрали його єпископом Криту
Погода на Вітрогона зазвичай не тішила.
Хоча вітер називали у народі Божим диханням, але він міг бути дуже сильним, доходив аж до смерчів. Предки придумали з цього приводу приказку: «Вітри-вітрогони пилюку погнали по білому світлу, заплакали за теплим літом». Якщо у цей день був легкий вітерець і опівдні у річках тиха вода, осінь очікувалась сонячною, а якщо налітала буря, тоді вересень чекали непогожий.
Найприємніша традиція на Вітрогона — збирання смачної і дуже корисної лісової ожини. З неї варили варення, робили кисіль, вино. Листочки використовували як засіб від застуди, готували відвари і смачний чай, змішуючи з листя смородини та суниці.
Наші предки-язичники відзначали шість Спасів: Хлібний, Ягідний, Грибний, Горіховий, Медовий, Капустяний.
Зараз святкують лише три з них.
Третій Спас Горіховий
Закінчується місяць Горіховим, або Хлібним Спасом (29 серпня). Пишно його не відзначали, оскільки були зайняті збиранням урожаю. Святили в церквах зрілі горіхи, хліб, пекли пироги з горіховою начинкою.
Прийнято було роздавати бідним хліб, а перехожим горіхи.
Якщо хтось знаходив два горіхи, що зрослися, лівою рукою клав їх у гаманець, щоб увесь рік він був повний грошима. Дівчата ворожили на першому з’їденому горішку: стиглий і смачний — до великого кохання, гіркий – до зради.