День Святої Трійці (Зіслання Святого Духа, Зелена неділя, П’ятдесятниця) – свято, що відноситься до дванадцяти найголовніших свят року. Цього дня у православних храмах східного обряду відбувається одна з найбільш урочистих та красивих служб.
Триєдність Бога
Свою назву свято отримало на честь зходження Святого Духа на апостолів, як і обіцяв їм Ісус Христос перед Своїм Вознесінням на небеса. Це є доказом потрійності Бога — «Бог Отець творить світ, Бог Син страждає за гріхи людей, Бог Святий Дух освячує світ через Церкву».
На п’ятдесятий день після Воскресіння Христового (десятий день після Вознесіння) апостоли перебували в Сіонській світлиці в Єрусалимі, і «…раптом став шум із неба, як би від сильного вітру, що нісся, і наповнив увесь дім… І з’явилися їм язики, що розділялися, наче вогняні, і спочивали по одному на кожному з них. І сповнилися всі Духа Святого, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:2-4).
Народні звичаї
У слов’ян Трійця була одним із найважливіших свят річного циклу. Збереглися численні народні звичаї та традиції, пов’язані самим з цим днем, а також тижнем до та після П’ятдесятниці. У суботу перед Трійцею у храмах відправляють одну з основних поминальних служб у році.
У різних регіонах України це відбувається по-різному.
Так, гуцули ще в четвер, перед днем Святої Трійці, спускалися з гір додому. Вважалося, що у п’ятницю гріх працювати, адже це може зашкодити душам померлих. Цього дня, а саме у п’ятницю, святково одягнені господині, купували 5 пасок, кілька булок, трохи ладану, невеликі свічки та порцію меду.
У суботу, яку називають «дідовою», чоловіки йшли рубати гілки тополі, липи та прикрашали ними двері та вікна будинків, а жінки готувалися освячувати у церкві свої покупки. Після завершення спеціальних молитов всі вирушали на цвинтар, де прикрашали могили гілками берези і поминали померлих, після чого йшли, залишаючи на цвинтарі їжу.
На щастя, на родичів
На Подніпров’ї біля храму після святкового богослужіння дівчата з трави та квітів плетуть вінки, загортають їх у хустку, щоб вони не розпалися, та несуть до хати, а потім розходяться обідати. Після обіду сходяться знову десь у саду і тоді «вибирають собі кумів»: вішають вінок на вишню, підвішують на нього натільний хрестик і, цілуючи його через вінок, обмінюються намистами та хустками.
Дівчата, які таким чином обмінялися подарунками, називаються кумами.
Вінок дівчата забирають із собою, а після відваром з нього миють голову, щоб волосся росло краще. У деяких селах дівчата плели вінки та йшли з хлопцями вночі на річку.
Вінки пускали на воду, якщо вінок не потоне, то жити парі разом довго і щасливо.
Український вінок – це не лише прикраса. З давніх-давен він вважався оберегом.
На Полтавщині прикрашали на зелені свята «тополю». Серед дівчат вибиралася одна, яка б символізувала тополю. На неї одягали намисто (коралі), прикрашали стрічками і хустками так, щоб не було видно обличчя, і водили селом.
У ці дні було прийнято приносити гілки берези та букети з перших квітів додому. Їх сушили та зберігали в затишному місці весь рік. Після початку жнив засохлі квіти клали в житницю або підмішували до свіжого сіна. З листя дерев, зібраних під час свята, плели вінки, клали їх у горщики, де висаджували капустяну розсаду.
Вважалося, що ці рослини мають магічну силу.
Трійцин день
Християни східної обряду відзначають Трійцю на 50-й день після Великодня, у неділю. У західному християнстві Трійця завжди припадає на першу неділю після П’ятидесятниці.
Цікаво, що у 2022 році християни східного та західного обрядів святкують Зелені свята в один день – 12 червня.
Існують і антитринітарії, які не визнають Догмат Трійці, вони говорять про те, що віра у Святу Трійцю не пов’язана з життям і проповіддю Христа.
Дізнайтеся, як наступного дня після Трійці відзначається День Святого Духа.
Чи знаєте ви?
У неділю в церкві святять траву, зілля та різні квіти. Засушену траву кладуть покійникам під голову. Вважається, що якщо спалити таку траву, коли гримить грім, дим із неї розжене хмари.
Настя Іванцова