У літню спеку хочеться поласувати освіжаючим і прохолодним смаколиком! Не дивно, що цієї пори споживання морозива збільшується в кілька разів. Улюблені ласощі дітей і дорослих настільки популярні, що у морозива з’явилося своє свято, яке відзначають у всьому світі 10 червня.
Коли, де і ким воно було вигадане, ми не знаємо.
Відомо лише, що морозиву вже понад п’ять тисяч років і перші згадки про нього йдуть із Китаю.
Десерт імператорів
У Китаї до імператорського столу подавалася суміш снігу, льоду, молока, шматочків апельсину, лимону та зерен гранату. А за часів Олександра Македонського для приготування морозива за снігом у гори відправляли рабів, яких спеціально тренували швидко бігати, щоб сніг не встиг розтанути.
Подарунок Європі
В 1295 році Марко Поло привіз до Європи рецепт десерту, для охолодження якого використовували не тільки сніг і лід, але і селітру. Ця страва відразу ж стала популярною і без морозива не обходилося жодна урочистість у аристократів.
Рецепт десерту кожен кухар тримав у секреті, а деяких країнах він вважався навіть державної таємницею.
З великих людей морозиво дуже любив Наполеон Бонапарт. Навіть будучи у заслані на острові Святої Олени, він попросив прислати йому апарат для виготовлення цього десерту.
Ласощі для всіх
Рецепт став доступний широкому загалу завдяки Прокопіо де Колтеллі, який відкрив перше кафе-морозиво в Парижі. У 1782 році у цьому кафе клієнтам пропонували вісімдесят сортів морозива!!!
До речі, кафе існує і сьогодні, і його доходи надзвичайно високі.
Повсюдне використання
Перша комерційна лінія з виробництва морозива була створена на основі ручних мішалок у 1851 році у США. А перший механічний апарат, який служив для тих самих цілей – чотирма роками пізніше в Австралії. За рік до початку XX століття француз Огюст Голен винайшов і запатентував гомогенізатор, а в 1902 був винайдений промисловий охолоджувач для морозива. Саме з цього часу почалася епоха масового виробництва морозива.
А як у нас?
У СРСР ескімо з’явилося лише 1937 року. Його робили ручним способом на ручній дозувальній машині. А «ескімо-генератор» з’явився на холодокомбінатах лише через 10 років. В Україні перші фабрики та цехи з виробництва морозива з’явилися у Києві та Харкові, а потім – у Донецьку та Луганську.
Цифри та факти
— Кожні три секунди у світі продається порція морозива.
— Найбільше його купують у неділю.
— Лідером у виробництві морозива залишається США. Середньостатистичний американець з’їдає протягом року близько 20 кг солодких ласощів.
— На землі існує близько 700 видів морозива.
— Найпопулярніше з них вершкове, за ним – шоколадне.
— Найчастіше морозиво купують дівчата до 20 років. Вони з’їдають 29% всього морозива, що продається.
Спочатку морозиво виносили у блюдцях та розетках.
Наприкінці XIX століття у Європі з’явилися картонні та паперові стаканчики, в яких воно продавалося в роздріб.
Вафельний ріжок
Батьком цього винаходу став сирійський емігрант Ернест Хамві, який торгував вафлями на Всесвітньому ярмарку 1904 року у Сент-Луїсі. Власник сусіднього кіоску продавав морозиво, і, коли у нього закінчилися тарілочки, Хамві став крутити йому ріжки з вафель. Публіка була в захваті, і вже через кілька років спритний сирієць створив першу компанію з виробництва вафельних ріжків.
Чарівна паличка
У 1905 році один американець, залишив склянку з содовою та соломинкою на морозі. Через деякий час він побачив, що содова з соломинкою у ній, замерза. Тоді він зрозумів, що напої, а також морозиво можна заморожувати разом з паличкою. Це ж так зручно! Він запатентував свій винахід і став готувати замороженим лимонадом на паличці, що набули великої популярності у країні, а згодом у світі.
Пиріжок ескімоса
Словом «ескімо» французи називали в’язаний комбінезон для дітей, схожий на суцільний шкіряний костюм ескімосів. Згодом, так стали називати «закутане у шоколадний комбінезон» морозиво. Такий кулінарний витвір називали «ескімо-пай», що означало «пиріжок ескімоса».
Найдорожче
Воно продається в Нью-Йорку і коштує 1000 доларів. Кришталевий келих із п’ятьма кульками морозива покривають їстівним кулінарним золотим листом і посипають крихтою найдорожчого у світі шоколаду. Морозиво прикрашене позолоченими драже та трюфелями з Парижа. Зверху розміщують філіжанку з солодкою «червоною ікрою». Ексклюзивне морозиво їдять золотою ложечкою із діамантовими прикрасами, яку потім клієнт може забрати із собою.
Кладовище брендів
У штаті Вермонт є цвинтар морозива. Там встановлені надгробки, на яких міститься інформація про сорти «солодкого холоду», які втратили популярність або їх смаки були невдалими. Спеціально для фанатів «похованих» смаків є сайт, на якому можна голосувати за їхнє «воскресіння».