здоров'я Сім'я та діти

Заїкання у дітей: як допомогти їм говорити без запинки

Заикание у детей: как помочь им

Заїкання – серйозне випробування для малюка. Воно не тільки заважає дитині висловлювати свої думки, а й стає перепоною у спілкуванні з однолітками. Тому, якщо ваш малюк заїкається, зробіть все можливе, щоб усунути цю недугу ще до школи. Як допомогти дитині повірити в себе і навчитися говорити без запинки.

Легкий та важкий

Логоневроз (так фахівці називають заїкання) – це порушення темпу, ритму та плавності мови, мимовільна затримка або повторення складів та звуків, які викликані судомами м’язів органів мовного апарату (гортані, язика чи губ). Типи захворювання:

– Клонічні. Відрізняється легким перебігом та характеризується повторенням окремих звуків чи складів. Наприклад: “кі-кі-кішка”, “м-м-мишка”.

– Тонічне. Його характерною особливістю є те, що дитина вимовляє слова з довгими паузами на початку чи кінці слова, а звуки розтягує. Складається враження, що сам мовний процес болісний для малюка, на його обличчі можуть з’являтися гримаси. Наприклад: «к…і-і-ішка», «м…и-ишка».

– Комбіноване. Цей тип об’єднав в собі два попередні типи.

Причини заїкання

– Ослаблена нервова система.

– Спадковість.

– Психологічна травма. Заїкуватість настає на тлі неврозу, який може супроводжуватися страхами, підвищеною збудливістю, тривожністю.

– Емоційне потрясіння. Наприклад, розлучення батьків, сварки за дитиною.

– Порушення моторики та артикуляції. У цьому відзначаються проблеми з координацією рухів, активна жестикуляція під час промови.

– Перенесені інфекційні захворювання (ускладнення після кору, менінгіту, скарлатини).

– Неправильна мова дорослих. Коли малюк тільки вчиться говорити, дуже важливо, щоб батьки розмовляли між собою та з дитиною  розмовляли літературною мовою. Адже діти переймають манеру спілкування і копіюють її.

Чим раніше, тим краще

Лікування логоневрозу потрібно починати відразу ж, як ви помітили перші ознаки. На початковій стадії хвороба має, як правило, легку форму, але потім може швидко прогресувати. Найперше, що потрібно зробити, то записатись на прийом до невролога і логопеда. Можливо, знадобиться ще й допомога психолога. Успіх багато в чому залежить від готовності батьків допомогти дитині впоратися із проблемою.

Батькам важливо в будинку створити спокійну, сприятливу атмосферу і підвищити самооцінку малюка. Існують і спеціальні прийоми, що допомагають позбутися запинок у мові. Наприклад, логопедична ритміка (виконання вправ і рухливих ігор – під музику та у поєднанні з промовою). Дитину варто віддати на заняття музикою, співом та танцями. Не забувайте і про розвиток дрібної моторики: нехай малюк грає з піском, ліпить із пластиліну, перебирає крупу. При заїканні добре допомагають ігри з водою, нехай чадо купає ляльок, пускає кораблики, надує мильні бульбашки.

Факт

Заїкання буває всього у 2-3% дітей і, як правило, проходить із віком (серед дорослих цей показник – 1%). Зазвичай воно починається у віці двох-п’яти років. Цікаво, що хлопчики страждають заїканням у чотири рази частіше, ніж дівчатка.

Компетентно

Ольга Косован, дитячий психолог

Якщо малюк почав заїкатися, ви у змозі йому допомогти. Малюк має відчувати, що ви його любите не дивлячись на якісь його недоліки. Слідкуйте за режимом дня: дитина повинна спати 10-12 годин уночі та 2-3 години вдень. Розмірний ритм життя допоможе нормалізувати діяльність центральної нервової системи. Розмовляйте із сином чи донькою неквапливо, чітко, спокійно, роблячи паузи. Не розтягуйте слова. Уважно вислуховуйте дитину, не акцентуючи уваги на її запинках. У малюка має виробитись впевненість у тому, що він може сказати все, що захоче, і його ніхто не перебиватиме і не зробить зауваження. Якщо ваша дитина ще не ходить до школи, не перестарайтеся з її дошкільним навчанням. Не критикуйте малюка, краще зайвий раз похваліть. Це допоможе йому підвищити самооцінку.

 

Відомі заїки

— Давньогрецький оратор Демосфен (лікував заїкання за допомогою морських камінців, які клав у рот і намагався говорити).

– Французький імператор Наполеон.

– Британський прем’єр-міністр Вінстон Черчілль.

— Мерлін Монро вже у 11 років твердо вирішила, що стане актрисою. І заїкання  не стало для перешкодою щодо реалізації її планів. Протягом 3 років вона самостійно позбавлялася запинок, виконуючи спеціальні вправи.

– “Міцний горішок” Брюс Вілліс заїкався так, що іноді не міг договорити фразу. Головна порада від актора — не приховувати того, що ви заїкаєтесь. Якось, беручи участь у шкільній виставі, Брюс зауважив, що коли перевтілюється в іншу людину, говорить нормально. Так він зрозумів, що має стати актором. І поступово заїкання відступило.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.