Народні Свята

Покрівонько, покрий мою голівоньку…

У народі щиро вірили, що Свята Покрова накривала траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – весільним вінцем.

Дівчатам на виданні, яким цього року не пощастило, зверталися з молитвою до Покровської ікони й дуже попросити про допомогу саме цього дня.

Вони вірили, що тоді удача обов’язково їм посміхнеться!

Важливо!

Раніше Покрову Пресвятої Богородиці християни зустрічали 14 жовтня. Тепер, із переходом на новий календар, дата свята змінилася на 1 жовтня.

Таємниця покровської свічки

Велику силу мала свічка, яку спеціально робили до цього свята. Досі на території Закарпатської області такі свічки виливають у формах чи колі. Роблять їх різних розмірів і форм, зокрема у вигляді свічки-трійці, які скріплюються всередині дерев’яними «копачами» – лозинами.

Покровская свеча
Велику силу мала свічка, яку спеціально робили до цього свята

До свята Покрова Божої Матері свічки розписували різнокольоровими фарбами і візерунками: квітами, листям. Але обов’язково на свічці має бути намальований хрест на постаменті (підставці). Такі свічки продавалися у церквах, а під час свята освячувалися.

Покровську свічку ховали за іконою і використовували при різноманітних бідах, хворобах.

Також вірили, що вона допомагає «притягнути» сватів у будинок незаміжньої дівчини. А для цього вночі треба було стати на порозі будинку і тричі проговорити на молодий місяць: «Місяць молодий, на тобі золотий хрест. І ти, ясна зірниця, місяця супутниця, станьте мені в допомозі: нехай до мене милий, коханий (ім’я хлопця) повернеться! Як ти, місяць, світиш Богові та людям, щоб і я так сяяла та вгодна була Богові, (ім’я хлопця) та людям!».

Вірите не вірите, візьміть та перевірте!

Ворожіння на швидке весілля

Якщо дівчина довго не може вийти заміж, їй слід на Покрову з самого раночку піти до церкви і поставити святкову свічку. Чим раніше вона це зробить і чим швидше свічка догорить, тим раніше дівчина вийде заміж.

Готуємо всією родиною

На Покрову Божої Матері в Україні відзначали храмові або, як їх ще називали, престольні свята. Після святкової служби у церкві люди приходили один до одного у гості, ділилися новинами, разом готували різноманітні страви, пригощали гостей, раділи та співали пісні.

На храмові гуляння прийнято було готувати медове печиво у вигляді різноманітних фігурок: сердечок, коней, пташок, зірок, квітів.

Якщо з якоїсь причини господиня не встигала спекти для сім’ї святкові солодощі, то їх завжди можна було купити біля церкви.

Однак ніщо так не тішить душу, як домашня випічка — адже в минулі часи жодне свято не обходилося без неї.

 

фигурки в виде медового печенья

Олена Громова. Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *