«Видавництво Старого Лева» підготувало для дітей новинку – електронну книгу письменниці Олі Русіної «Абрикоси зацвітають уночі». Вона розповідає про хлопчика Устима, що разом з родиною проживає у містечку неподалік від окупованого Донецька та лінії фронту.
Він вчиться жити у новій реальності: з замінованими полями поряд з домом, рідними, що полишили свій дім, та вибухами, що час від часу змушують усіх ховатись до підвалів. Але поряд з ним його батьки та вірні друзі – собака Жменька та безпілотник Ел, що літає над українським Донбасом, знайомиться з військовими та має велику мрію.
Болючий, але важливий досвід
«Я писала «Абрикоси» у лютому- березні 2021 року. Давно хотіла написати для дітей про війну, і про дітей в умовах війни, про почасти болючий, але важливий досвід, який, як я тоді це сприймала, і як, власне, й було – зрозумілий лише частині українців. Пам’ятаю, мені думалося тоді, що через такі історії пережиття мешканців Сходу можуть стати ближчими тим людям, які і до, і після 2014 року жили у регіонах, далеких від бойових дій. Бо спільність досвіду дозволяє знаходити порозуміння, а ця спільність досвіду, мені здається, можлива не лише «буквально», а й через літературу. Але зрештою все склалося так, що готувати верстку книги до друку ми закінчили буквально за кілька днів до 24 лютого, а тоді війна охопила всю країну.
Тепер ця історія – лише символічний фрагмент того, що переживаємо ми всі. Тому, можливо, впізнати себе у її героях зможуть набагато більше людей, ніж мені хотілося би», – розповідає про книгу авторка Оля Русіна.
«Абрикоси зацвітають уночі» – світла історія про добро, допомогу людям і тваринам, безпеку, захисників, що оберігають наш спокій, а ще про життя, яке триває попри все, перемогу та відчуття, що на вулиці неодмінно цвістимуть абрикоси. У цій книжці багато такого, що може здатися казкою, але вона про справжніх людей і безпілотників, які досі літають й охороняють українські землі, а ще — мріють.
Деталі реального життя
Попри те, що в історії є казкові елементи, а сама вона радше символічна, аніж документальна, мені хотілося, щоби в ній можна було знайти окремі деталі реального життя. Так там опинилися згадки про фільм «Атлантида», радіо «Тризуб ФМ» чи історія волонтера Леоніда Краснопольського з Донецька, який возив для українських військових приціли нічного бачення через блокпости «ДНР», ховаючи їх у коробки від системних блоків комп’ютерів, — продовжує Оля Русіна. — А загалом мені хотілося створити історію про життя попри все; те, яке на ставиться на паузу навіть тоді, коли ворог намагається позбавити тебе всього, що для тебе цінне. Бо є речі, важливість яких йому не зрозуміти і до яких йому не дотягнутися. А жити й робити все від тебе залежне навіть у найтемніші часи — це також боротьба».
Подій книги розповідають читачам про 2015 рік, але після 24 лютого 2022 року, почуття, що переживають головні герої, резонують у мільйонів дітей та дорослих по всій країні. А містечко, що читачі зустрічають на її сторінках, є збірним образом усіх населених пунктів, у двері яких постукала війна.
Після перемоги України книга вийде також у паперовому форматі.
Художнє оформлення виконала Катерина Сад.
Книжку «Абрикоси зацвітають уночі» можна прочитати онлайн. До речі, ваші кошти допоможуть ВСЛ надавати гуманітарну підтримку українцям — з початку війни видавництво забезпечує книжками дітей-переселенців.
Досьє
Оля Русіна – письменниця, журналістка, перекладачка. Народилася та живе в Києві. Авторка книг для дітей «Сестричка», «Сімейка Майї», «34 сонячні дні і один похмурий». Закінчила бакалаврат з полоністики в КНУ ім. Т. Шевченка та бакалаврат з журналістики в Ягеллонському університеті в Кракові. Першу повість «Сестричка» написала у 15 років. Книга була номінована на премію «Книгу року ВВС-2012» та отримала нагороду «Дитячий вибір» на Міжнародному літературному фестивалі у Львові. Працює редакторкою та кореспонденткою для українського тижневика у Варшаві «Наше Слово», журналісткою на «Громадському радіо», перекладає з польської мови.